Загальна класифікація вибухонебезпечних зон
Класифікація згідно з технічними регламентами має на увазі залежність від частоти і тривалості перебування обладнання в небезпечній зоні і підрозділяється на класи від 0 до 2-го і від 20 до 22-го.
0-й клас – найскладніший клас, згідно з ним небезпечна суміш може бути присутня біля обладнання постійно або протягом однієї години.
1-й клас – слабший клас порівняно з 0-м, при цьому класі пари, що виділяються, або легкозаймисті рідини, змішуючись із повітрям, утворюватимуть вибухонебезпечну суміш.
2-й клас – найслабший клас, за якого вибухонебезпечні суміші не утворюються, а можуть бути тільки в разі аварій або інших екстрених ситуацій.
20-й клас – це зона, в якій концентрація вибухонебезпечної суміші (пилу) з повітрям постійно присутня, а межа самозаймання – не більше ніж 65 грам на кубічний метр.
21-й клас – це зона, в якій виділяються періодично вибухонебезпечна суміш (пил) з повітрям і межа самозаймання не більше 65 грам на кубічний метр.
22-й клас – це зона, в якій не виділяються вибухонебезпечні суміші (пил) з повітрям і межа самозаймання не більше 65 грам на кубічний метр, але може бути самозаймання в аварійних або інших екстрених ситуаціях.
Класифікація обладнання за групами класифікується таким чином:
I – це обладнання, яке застосовується в шахтах, копальнях та інших приміщеннях, у яких неможливо уникнути постійної концентрації вибухонебезпечної суміші.
II – це обладнання, яке застосовується в приміщеннях або на відкритому повітрі у вибухонебезпечних зонах.
III – це обладнання, яке застосовується в приміщеннях або на відкритому повітрі в пилонебезпечних зонах.
У цьому випадку можна навести приклад маркування вибухозахищеного обладнання, наприклад: Ех mp IIC T6,
де Ех – знак вибухозахищеного обладнання,
mp – вид вибухозахисту (у цьому випадку комбінований),
IIС – класифікація за групами,
Т6 – температурний клас.
Класифікація обладнання за рівнем вибухозахисту розподіляється залежно від можливості стати джерелом займання. Він може бути:
- особливо вибухобезпечний – найскладніший клас і найнебезпечніший із наведених;
- вибухобезпечний – середній за складністю і відповідно середній за небезпекою;
- підвищена надійність від вибуху – найслабший клас, що має на увазі під собою тільки підвищений ступінь рівня пиловологозахисту (тип вибухозахисту Ехе).
Класифікація згідно з технічними регламентами має на увазі залежність від частоти і тривалості перебування обладнання в небезпечній зоні і підрозділяється на класи від 0 до 2-го і від 20 до 22-го.
0-й клас – найскладніший клас, згідно з ним небезпечна суміш може бути присутня біля обладнання постійно або протягом однієї години.
1-й клас – слабший клас порівняно з 0-м, при цьому класі пари, що виділяються, або легкозаймисті рідини, змішуючись із повітрям, утворюватимуть вибухонебезпечну суміш.
2-й клас – найслабший клас, за якого вибухонебезпечні суміші не утворюються, а можуть бути тільки в разі аварій або інших екстрених ситуацій.
20-й клас – це зона, в якій концентрація вибухонебезпечної суміші (пилу) з повітрям постійно присутня, а межа самозаймання – не більше ніж 65 грам на кубічний метр.
21-й клас – це зона, в якій виділяються періодично вибухонебезпечна суміш (пил) з повітрям і межа самозаймання не більше 65 грам на кубічний метр.
22-й клас – це зона, в якій не виділяються вибухонебезпечні суміші (пил) з повітрям і межа самозаймання не більше 65 грам на кубічний метр, але може бути самозаймання в аварійних або інших екстрених ситуаціях.
Класифікація обладнання за групами класифікується таким чином:
I – це обладнання, яке застосовується в шахтах, копальнях та інших приміщеннях, у яких неможливо уникнути постійної концентрації вибухонебезпечної суміші.
II – це обладнання, яке застосовується в приміщеннях або на відкритому повітрі у вибухонебезпечних зонах.
III – це обладнання, яке застосовується в приміщеннях або на відкритому повітрі в пилонебезпечних зонах.
У цьому випадку можна навести приклад маркування вибухозахищеного обладнання, наприклад: Ех mp IIC T6,
де Ех – знак вибухозахищеного обладнання,
mp – вид вибухозахисту (у цьому випадку комбінований),
IIС – класифікація за групами,
Т6 – температурний клас.
Класифікація обладнання за рівнем вибухозахисту розподіляється залежно від можливості стати джерелом займання. Він може бути:
- особливо вибухобезпечний – найскладніший клас і найнебезпечніший із наведених;
- вибухобезпечний – середній за складністю і відповідно середній за небезпекою;
- підвищена надійність від вибуху – найслабший клас, що має на увазі під собою тільки підвищений ступінь рівня пиловологозахисту (тип вибухозахисту Ехе).
